Фото: facebook.com/UAnimals.official
Зоозахисники просять міську владу звільнити голову КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”. Крім того, активісти написали заяву до поліції. Вони вважають, що Мазур на початку березня залишила тварин у притулку у Бородянці напризволяще, через що багато з них загинули.
Про це йдеться на сторінці UAnimals у Facebook.
За даними зоозахисників, у Бородянському притулку загинуло 300 тварин. Вони померли не через обстріл, затверджують зоозахисники, а від голоду та спраги. Тварини були залишені у закритих клітинах.
“Волонтери, яким вдалось дістатись до чотирилапих після звільнення населеного пункту врятували всього третину жителів притулку, більшість з яких зараз перебуває в критичному стані на лікуванні. Декілька собак не доїхали до клінік та померли в дорозі, на руках волонтерів, — розповіли в UAnimals. — Директорка КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”, до якої належить притулок, Наталія Мазур на початку березня покинула собак напризволяще — закритими у вольєрах. Людина, яка мала б піклуватися про кожного чотирилапого в притулку — залишила їх помирати в муках, цинічно розпускаючи неправдиві чутки, буцімто бере участь в порятунку тварин”.
Волонтери вирішили не залишати це поза увагою та написали заяву до правоохоронних органів з вимогою розслідувати цей злочин як факт жорстокого поводження з тваринами. Також вони звернулися до КМДА із проханням звільнити Наталю Мазур, “оскільки діюча директорка не може виконувати функцію управлінця та взаємодіяти з тваринами надалі”.
“Документи вже підготовлені нашими юристами та відправлені до відповідних державних органів”, — додали в UAnimals.
Наталя Мазур своєю чергою розповіла, що почала отримувати загрози, та пояснила, чому клітини з тваринами у Бородянському притулку були закриті.
За її словами, до 28 лютого не було ніякого натяку на окупацію, не було евакуації населення. До 4 березня була можливість потрапляння в притулок та пересування по території, тому питання відкриття клітин тоді не стояло.
Був доступ до притулку. І ніхто до цього часу (ані ми, ані волонтери, ані місцеві) не міг потрапити, щоб це зробити. З 4-го березня у Бородянку не міг ніхто дістатися ні для евакуації людей, ні тварин.
Щодо вимкнених камер Мазур додала, що 25 лютого впав хостер, а потім оптоволокно було пошкоджено, також не працював сайт притулку та база реєстрації тварин.
Врятування тварин іншими людьми: 1-го квітня до Бородянки потрапив хтось хто був на місці. 2-го квітня ми змогли дістатися Бородянки у супроводі, тому що Бородянка деокупована, і зараз комендантська година. Тоді ми змогли нагодувати і напоїти тварин, що залишилися в живих. Часу нам дали 20 хвилин. 3-го ми робили теж саме. Вчора будо досягнуто домовленості з волонтерами (а саме Мариною Будько), що вони взяли на себе зобов’язання вивезти 226 тварин за кордон. Ми допомогли боксами, та надамо всі необхідні документи.
Волонтери, які приїхали до притулку після визволення Бородянки, розповіли, що собаки були не нагодовані, а у багатьох у клітинах навіть не було води.