Главная > Всі новини > Анонси > Закон про держзакупівлі у галузі будівництва – зручний інструмент для корупції

Закон про держзакупівлі у галузі будівництва – зручний інструмент для корупції

Прийняття Верховною Радою України у 2015 році Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) повинно було стати запорукою проведення прозорих, чесних та  неупереджених закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти. Саме цей Закон суспільство сприймало як величезний шаг по подоланню корупції у цій дуже заангажованій сфері. Саме цим Законом Держава повинна була поставити величезну крапку в питанні розкрадання бюджетних коштів при здійсненні закупівель за кошті бюджетів усіх рівнів.

 Однак, минуло більш ніж п’ять років, а жодних позитивних змін не відбулося. Внесення змін до цього Закону, у т.ч. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», ніяких позитивних результатів не дало. 

Як і раніше чиновники – корупціонери разом зі своїми «друзями-підприємцями» зухвало та ,відтепер, на «законних» підставах крадуть гроші держави, громад та і кожного із нас.

Тобто, красти гроші складніше не стало. Домовляйся про «відкат» зі своїм «учасником», готуй під нього тендерну документацію, відхиляй під будь-якими підставами тендерні пропозиції інших учасників і все! Бюджетні гроші в твоєму кармані. 

При цьому все законно і відкрито!!!

І головне. Ціна фактично не має значення. Для чого «своєму» учаснику торгуватися? Для чого знижувати ціну пропозиції? Це ж не вигідно ні замовникові, ні майбутньому переможцю – «своєму» учасникові. Бо чим більше договірна ціна закупівлі тим вище «заробіток»!!!

Чому таке можливо? А тому, що це фактично дозволяє Закон.

Так, наприклад, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, який надав найбільш вигідну тендерну пропозицію за якесь надумане порушення тендерної документації.  Учасник оскаржує це рішення відповідно до ст.18 Закону. Антимонопольний  комітет України задовольняє скаргу цього учасника та зобов’язує замовника скасувати своє рішення.

Вважаєте правда перемогла? Учасника, який надав найбільш вигідну тендерну пропозицію визнають переможцем?

Ні, ви помиляєтеся!!! Замовник знову розглядає ту ж саму тендерну пропозицію учасника та відхиляє її за «нові» порушення, які він чомусь не виявив при попередньому розгляді. Знову скарга до Антимонопольного  комітету України, знову відхилення за «нові» порушення і так до нескінченності.

Чому так, а тому, що Закон це дозволяє.

А кожна скарга до Антимонопольного  комітету України коштує немалих коштів

А як же задекларовані в Законі принципи (ст.5 Закону): добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням?

Нажаль, як показує практика, це тільки декларація і не більше!!!

Один з таких яскравих прикладів «освоювачів коштів» є Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації.

Кожен, хто хоча б  одного разу приймав участь в закупівлях з цим замовником знає, що перемогти в торгах без «домовленості із панами» НЕМОЖЛИВО.  

Розглянемо Приклад:

Так, 27.11.2020 року Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації  були проведені відкриті торги на закупівлю: «Капітальний ремонт дороги по вул. Металургів (від бульвару Незалежності до вул. Київська) в м. Бровари Київської області» (ідентифікатор закупівлі: ID: UA-2020-10-08-009541-a).

За перемогу у даній закупівлі змагалися шість учасників, у тому числі, назвемо умовно «Незалежний учасник» з однією з найвигідніших цінових пропозицій – 18 000 000 грн з ПДВ та «Свій підрядник» з ціновою пропозицією  — 19 000 000 грн з ПДВ, але переможець у розумінні цього департаменту був відомий заздалегідь.

Протягом чотирьох місяців замовник як міг «боровся» за свого переможця. Чиновників даного департаменту не зупиняла ані невигідна (з точки зору бюджету) цінова пропозиція «Свого підрядника», ані рішення Антимонопольного  комітету України, ані інтереси громади, тобто простих громадян.  

Послідовно, з різних, зазвичай надуманих і незаконних підстав, відхиляючи тендерні пропозиції інших учасників, замовник визнав переможцем торгів  «Свого підрядника» . 

Однак, «Незалежний учасник» не захотів миритися з свавіллям департаменту.

Тричі  Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації  безпідставно та незаконно було відхилено тендерну пропозицію «Незалежного учасника». Так, наприклад, першого разу Замовник  «не замітив» у складі тендерної пропозиції згоди уповноваженої особи на обробку персональних даних. Саме це стало підставою для відхилення тендерної пропозиції цього учасника. Так само, з  абсурдних та надуманих підстав цим департаментом ще двічі відхилялася тендерна пропозиція «Незалежного учасника».

Тричі цей замовник визнав  переможцем «Свого підрядника» (див. у прозорро).

Тричі «Незалежним учасником»  було подано скарги до Антимонопольного  комітету України.

Тричі скарги цього товариства Антимонопольним комітетом України було задоволено, а рішення замовника були визнані незаконними.

Але як можна одному учаснику подолати корупцію? Як можна одно час боротися з корумпованим замовником та недосконалим законодавством.

Врешті решт замовник дочекався закінчення строку дії тендерних пропозицій та 30.03.2021 відхилив усіх учасників цього тендеру.

Тобто, якщо не «свій» переможець то ніхто!

Далі більше!

13.04.2020 Департаментом було знову оголошено відкриті торги за тим же предметом закупівлі — «Капітальний ремонт дороги по вул. Металургів (від бульвару Незалежності до вул. Київська) в м. Бровари Київської області» (Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-04-13-004316-a).

І знов таки, переможцем визнано того самого «Свого підрядника» з ціновою пропозицією вже 19 972 084.06 грн з ПДВ.

І нікого не хвилює, що бюджетом буде переплачено майже два мільйони гривень (порівняно з 18 000 000 грн з ПДВ від «Незалежного учасника»).

Оце так максимальна економія! Оце так відкритість та прозорість!  Оце так недискримінація учасників та рівне ставлення до них! Оце так об’єктивне та неупереджене визначення переможця! Ну а про запобігання корупційним діям і зловживанням тут вже і казати нічого!!! 

Однак, на цьому цей замовник не зупинився.

Щоб у іншим підрядників не виникало бажання заважати  їм «освоювати бюджет», замовник взагалі заборонив «Незалежному учаснику»  приймати участь у його тендерах строком на два роки! 

Виникає питання, чому органи, які повинні забезпечити законність у нашій Державі не забезпечують, а навпаки, враховуючи дане законодавство підтримують беззаконня.  

Все вищезазначене підтверджує бездіяльність наших законотворців.   Закон України «Про публічні закупівлі» потребує кардинальних змін. Наразі, самі необхідні та актуальні з них це:

1. У разі встановлення органом оскарження наявності порушення процедури закупівлі в частині незаконного відхилення тендерної пропозиції учасника, замовник зобов’язаний:

—  по-перше – відмінити незаконне рішення, 

—  по-друге прийняти нове рішення про визнання такого учасника переможцем.

2. Внести зміни до п.2 ч.18 ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» та надати органу оскарження право щодо зобов’язання замовника приймати рішення про визнання переможцем учасника, тендерна пропозиція якого була незаконно відхилена.

3. Внести зміни до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо зобов’язання замовника до закінчення дії тендерних пропозицій вимагати від учасників процедури закупівлі продовження цього строку.

4. З метою припинення зловживання замовниками правом вимагати від учасником безглуздих, нікому не потрібних та нічим не передбачених довідок, інформаційних листів, гарантійних листів, просто листів та ін., кількість яких у деяких замовників (зокрема Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації)  буває перевищує 40-50 штук, виключити з частини 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» абзац 1.

І це тільки початок, перший крок. 

Чи складно це зробити? Ні!!!!

Чи є на те добра воля законотворців та урядовців? Ні!!!

Чи є в цьому актуальна потреба суспільства? Так!!!