Главная > Всі новини > Активісти району > Людмила Костенко: Про Київ, чому в ньому стало важко дихати і які є варіанти, щоб це виправити

Людмила Костенко: Про Київ, чому в ньому стало важко дихати і які є варіанти, щоб це виправити

Є рейтинги, на верхні рядки яких краще не потрапляти. Київ уже не перший рік потрапляє на верхні рядки найбрудніших міст світу IQAir.

Часті сусіди Києва по рейтингу — індійські Мумбаї і Делі, в’єтнамський Ханой і пакистанський Лахор. Усе це міста-мільйонники країн, що розвиваються, які не мають уявлення щодо транспортного планування та заходів із очищення повітря.

І жителі мегаполісів, подібних за рівнем забруднення з Києвом, розплачуються за дихання в такому середовищі здоров’ям фізичним і психічним.

Дихання — основа нашого життя. На жаль, не ми вибираємо, яким повітрям нам дихати. Бензинові вихлопи, викиди великих підприємств, палаючі звалища роблять життя у великих містах усе менш комфортним і навіть небезпечним для здоров’я.

Кияни за життя в загазованій столиці розплачуються респіраторними та серцевими захворюваннями. А якщо копнути глибше, то згідно з дослідженням Массачусетського технологічного інституту, відчуття щастя безпосередньо залежить від того, яким повітрям ми дихаємо

Саме тому самі нижні рядки рейтингу IQAir займають мільйонники з країн із найвищим рівнем щастя — фінська столиця Гельсінкі та австралійський Мельбурн.

Куди більш серйозну загрозу становить забруднене повітря для наших дітей. Шведські вчені встановили, що забруднення повітря може мати згубні наслідки для мозку дітей та підлітків, що викликає підвищення ризику психічних захворювань.

Продовжуючи ігнорувати проблему забруднення повітря в українській столиці, ми ризикуємо не тільки фізичним, а й психічним здоров’ям наших дітей.

Основною причиною забруднення в мегаполісах є автомобільна загазованість.

Влада європейських столиць витрачає мільйони бюджетних коштів тільки на розробку раціональних транспортних схем, які б дозволили не тільки швидко та необтяжливо переміщатися містом, а й зменшували негативний вплив на екологію.

Де в місті доречніше розвивати трамвайний транспорт, який не залежить від пробок? А де будувати міцні широкосмугові магістралі, тому що тут не перший рік проходять шляхи тридцятитонних фур?

На багато приватних, але важливих питань і відповідає подібна схема. І сьогодні Берлін, який не пошкодував грошей для розробки транспортної схеми, в три рази менш забруднений, ніж Київ.

На жаль, наша столиця поки не має навіть затвердженого Генерального плану міста, на якому і має грунтуватися створення єдиної транспортної схеми.

Поки для Києва настільки раціональний підхід здається дещо утопічним. Особисто знаю, що у багатьох чиновників міської адміністрації, які розробляють рішення, і депутатів Київради, які за ці рішення голосують, немає ні стратегічного бачення транспортної схеми, ні розуміння її термінової необхідності, ні знання, як її реалізувати.

І поки екосвідомість не доступна для деяких із моїх колег, кияни змушені дихати перенасиченим шкідливими мікрочастинками повітрям, а після лікувати хронічні бронхіти і астми.

Крім автомобільної загазованості, часто на верхні рядки рейтингу IQAir Київ потрапляє завдяки горінню звалищ у межах міста, як було в кінці вересня через Дарницьке звалище, або через часті пожежі в лісах Житомирської області, як це було у квітні. І це події лише за 2020 рік.

Тому Києву просто необхідний постійний захист від мікрочастинок. По-перше, потрібно організовувати регулярний полив вулиць для знищення осілого пилу.

По-друге, в місті має запрацювати система повітряочисних веж. Завдяки системі подібних веж такі китайські мегаполіси, як Шанхай і Пекін, мають рівень забруднення нижче, ніж у мільйонниках Канади.

Існують численні варіанти повітряочисних веж. Наприклад, це китайські вежі в 100 м заввишки, кожна з яких здатна очищати повітря в радіусі 10 км. Над впровадженням системи веж-велетнів зараз працює муніципалітет Делі.

Але для архітектури Києва подібні рішення неприйнятні. Зате доцільне використання 8-метрових веж за проєктами датчанина Даана Розегаарда, які успішно зарекомендували себе в тому ж Китаї.

Тому всіх небайдужих до проблем чистоти повітря в Києві, а також тих, кого турбує здоров’я наших дітей, я прошу приєднатися до проєкту зі створення веж по очищенню повітря. І підписати відповідну електронну петицію №10238 «Споруда веж для очищення повітря на території м.Києва» на офіційному сайті Київради.

Це маленький крок для кожного киянина, але величезний стрибок для всього міста!